Маловідома війна на річках

Газета “Голос України” №84 від 8.05.2010.

На Чернігівщині вшанували моряків-річковиків, судна яких знайшли спочинок у затоці поблизу Ладинки
Коли моряк-ветеран Пінської військової флотилії Олексій Школенко сказав, що брав участь у штурмі Берліна — не повірилося. Думалось, обмовився. Та, виявляється, справді, річкова флотилія брала активну участь у штурмі німецької столиці. Адже її перекинули на німецьку річку Шпреє, що протікає посеред Берліна!
З Олексієм Михайловичем зустрілися в Ладинці. Він, представники громадськості приїхали сюди вшанувати моряків-річковиків, які героїчно боронили Чернігівщину від німецько-фашистських загарбників у 1941 році.

Пінська військова флотилія була створена у червні 1940-го на базі розформованої Дніпровської військової флотилії. У її складі на початку війни було 7 моніторів, 8 канонерських човнів, 8 сторожових кораблів, 10 сторожових катерів, 15 бронекатерів, 4 тральщики, мінний загороджувач, загін глісерів і напівглісерів, зенітний артилерійський дивізіон, окрема авіаескадрилья, окрема рота морської піхоти, 7 самохідних плавбаз. Крім того, в липні флотилію поповнили два монітори з Дунаю та інші кораблі.

ImageРічковики забезпечували переправи великих з’єднань, брали активну участь в обороні Києва. Після тяжких боїв залишки флотилії наприкінці серпня — на початку вересня перейшли на Десну.

— Частину моряків 24 серпня доправили до Остра автомашинами, — розповів голова ради Київської громадської організації «Товариство ветеранів розвідки військово-морського флоту» Олександр Мармашов. — Цей загін під командуванням майора Всеволода Добржинського два дні обороняв міст через Десну. Проти атак гітлерівців моряки вистояли. Коли в цей район підійшли наші війська, їхнє командування попросило залишити з ними вцілілих бійців у безкозирках. При цьому було сказано: «Коли вони є, то наші солдати не зрушать з місця, ще й в атаку підуть!».

Особливо на Десні відзначився підрозділ річного монітора «Смоленськ». Це судно збудовано в 1926 році на судноверфі Зеленевського у Кракові й було названо «Krakow». Під час «визвольного походу» 1939 року поляки затопили монітор. А наприкінці вересня того ж року його підняли з води та відремонтували в Києві, дали нову назву.

— Монітор був найпотужніший за озброєнням серед кораблів, які опинилися в Десні, — розповідає краєзнавець, капітан 2-го рангу у відставці Володимир Шило, який багато літ присвятив вивченню історії бойового екіпажу судна. — Він мав дві далекобійні гармати, кулемети, інше устаткування. Екіпаж — 36 душ. «Смоленськ» прикривав відхід військ, забезпечував переправи. Коли гітлерівці прорвалися до Десни з двох боків, 12 вересня командування наказало затопити монітор.

За відомостями дослідника, у Ладинському затоні затоплено, крім «Смоленська», до 10 кораблів, катерів. Командир із моряками у вересні 1941-го. зайшли в Ладинку і зробили запис у сільраді про знищення суден.

— Далі моряки брали участь в оборонних боях, — каже дослідник. — За моїми підрахунками, на Чернігівщині загинули до 1000 моряків. Цікаві долі тих, хто вижив. Так, наприклад, комісар монітора «Смоленськ» Іван Сарапін, опинившись в оточенні, став підпільником. А після арешту потрапив до німецького табору аж у Францію. Там його якось вивели на небезпечну роботу: шукати й знешкоджувати бомби, що не розірвалися. Сарапін, коли охорона відійшла на безпечне місце, влаштував втечу кількох військовополонених. Згодом він став командиром великого партизанського загону — до 1500 бійців. У 1946 році комісар повернувся додому.

В. Шило разом з І. Сарапіним викрили одного «героя»-боцмана, який втік із «Смоленська», а по війні, думаючи, що всі члени екіпажу загинули, розповідав в обласній газеті про свої «подвиги».

Відомо, що військова флотилія у 1943 році під час наступу Червоної Армії відродилася. Судна були спущені на воду під Новгородом-Сіверськом і брали активну участь у забезпеченні переправ наступаючих військ.

Нині ентузіасти-пошуковці планують підняти з Ладинського затону «Смоленськ», щоб відреставрувати і встановити у Чернігові. Цю ідею пробували реалізувати в радянські часи. Вже й зібрана була відповідна техніка. Однак в останню мить високий партійний начальник висловив сумнів: а якщо на кораблі зрушиться боєзапас? Тоді вирішили не ризикувати. Але тепер є більші можливості для обстеження судна, тож цей задум намічено найближчим часом втілити в життя.

...Біля пам’ятного знака на честь героїчного «Смоленська» відбувся мітинг, в якому взяли участь ветерани флоту, представники громадськості Києва, Чернігівського району. Бійців Пінської військової флотилії було вшановано салютом із гвинтівок.

Ладинка
Чернігівської області.

Із спогадів комісара монітора «Смоленськ» Івана Сарапіна:

— На світанку 10 вересня група кораблів зайняла вихідні позиції нижче Шестовиці. Сторожові катери і бронекатер із взводом морської піхоти прорвалися до Шестовиці. Вогнем катерів і монітора передові загони противника відкинули на 4—5 кілометрів від правого берега Десни, що дало змогу дивізіям вийти з оточення. Тяжко поранених бійців та офіцерів узяли на катери. Дії кораблів стали такими несподіваними для гітлерівців, що вони почали чинити організований опір лише через півтори години, це вже не могло завадити виходу наших дивізій з оточення. Так група кораблів Пінської флотилії успішно вирішила поставлене їй завдання.

Сергій ПАВЛЕНКО.

JSN Epic template designed by JoomlaShine.com