Святий обов'язок нащадків

Газета “Слово” №113-115 від 19.12.2009.

Біля братської могили, що розташована по вулиці Шкільній у Вишгороді, днями відбулася подія, яка зібрала ветеранів війни, молодь, представників громадських організацій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. На цьому священному місці перєпохо-вали останки трьох воїнів, які покоїлись у лісі неподалік вулиці Межигірського Спаса, під хрестом, встановленим завдяки турботі настоятеля Борисоглібського храму протоієрея Димитрія. Через зсув ґрунту могила почала руйнуватись, і занепокоєний цим священик, – міський депутат – звернувся до місцевої ради.

{mosthumbviewer: images/stories/massmedia/slovo113.png, images/stories/massmedia/slovo113s.png, ,right}А звідти повідомили в Український фонд пошуку «Пам'ять». Перш, ніж почали свою роботу пошуківці, начальник відділу з гуманітарних питань міської ради Володимир Ткач зробив офіційні запити до Київського обласного центру охорони пам'яток історії та культури та до управління культури Київської облдержадміністрації з проханням повідомити про це поховання. Адже у Державному реєстрі пам'яток військової історії воно не було зареєстроване. Швидше за все загиблих захоронили місцеві жителі.

До пошукової роботи були залучені три групи: «Перемога», «Рубіж» та Імені генерала Ватутіна, а також група піротехніків з МНС України у Київській області.

10 жовтня ц. р. провели ексгумацію, попередньо обстеживши місце на наявність боєприпасів, як цього й вимагає техніка безпеки.

Консультативну допомогу надавали працівники Державного музею «Битва за Київ у 1943 році» та Вишгородського історикокультурного заповідника.

І ось 11 грудня, відкриваючи мітинг-реквієм, до присутніх біля братської могили звернувся міський голова Віктор Решетняк:

– Війна й досі нагадує про себе вибухами снарядів, фронтовими піснями, дивиться на нас очима ветеранів, турбуватись про яких – наш святий обов'язок. І перепоховання – це теж відлуння війни, – сказав він, дякуючи ентузіастам-пошуківцям за вірність високим ідеалам, за велику роботу із встановлення прізвищ невідомих героїв.

Представник Київської громадської організації «Товариство ветеранів розвідки Військово-Морського флоту» Олександр Мармашов назвав пошуківців авангардом молоді, які самі роблять велику справу і ведуть за собою однодумців. Саме завдяки їм в Україні перепоховано понад 100 тисяч загиблих героїв. Девіз фонду пошуку «Пам'ять» – війна закінчиться з похованням останнього солдата, останки якого покояться на місцях кривавих битв, – у лісах, ярах, на обійстях, біля шляхів, об'єднує у лавах патріотів небайдужу молодь.

Про це говорив і отець Димитрій, який назвав цю подію великою справою, «бо блаженний той, хто віддає душу свою за друзів своїх». Він відправив панахиду, а кожний присутній запалив свічку та кинув у могилку грудку землі.

Над братською могилою пролунали залпи салюту – живі прощалися з героями, які віддали своє життя за це чисте небо, за цю землю, в якій вони знайшли вічний спокій.

Валентина ЯКОВЕНКО.

Фото Дмитра Юрченка.

НА ЗНІМКАХ: під час перепоховання; (зліва направо) Олександр МАРМАШОВ та пошуківці Олександр ТАРАСЮК, Сергій ГАФАРОВ та Анастасія СУХІНА.

JSN Epic template designed by JoomlaShine.com